Medium
by Jennifer Grotz
in New Yorker, Jan 22 1918
У дев'ятнадцятому столітті,
я знайшла би медіума,
стола для розмови з духами, магічний кристал,
але щоб заклинати його в 2016,
я Ґуґлю в онлайні,
перегортаю сторінку за сторінкою, поки
його ім'я не зникає
у списку випадкових посилань,
але його ID все ще є в Скайпі,
ще залишається фото, де він перетинає фініш
марафону в Портланді,
і те, де він усміхається на вітряному пляжі, ще
є і-мейл, отриманий о третій ночі
в лютому, ті абсолютно несподівані
слова любові і ствердності,
що так мене здивували, але не викликали сумнівів,
я подумала - може випив,
піддався сантиментам, а
це мала бути ніч
його першої спроби,
і ми знайшли запис в його щоденнику,
як він кинувся з мосту
в холодну воду Вілламетт,
але вижив,
і яким розчарованим
він мусив тоді бути,
коли тіло мимовільно
відреагувало хвилею адреналіну,
відчуваючи себе
майже живим.
