Сни зшивались нитками темряви
І народжувались крізь сльози.
Ти будила мене невпевнено,
Бо не знала, що це серйозно.
Ти будила мене півподихом,
Коли треба було кричати.
Все навколо ходило обертом -
Ніч стискала свої лещата.
Святі символи обезсилені.
Ти будила мене словами,
Що здавались тобі красивими
(Так дітей своїх будять мами).
Як прокинутися не зміненим
І всю решту життя не спати?
Розбуди і, прошу, спаси мене!
Щоб і я міг тебе спасати!
