Ти знаєш, життя яскраве,
Буває і радісно, й смішно.
Але іноді дуже хочеться
Побути маленькою мишкою.
Побути ну зовсім крихітною.
І дивитись на тебе знизу.
Дивитись на тебе закохано.
Не боятись поглядів різних.
Не боятись, що скажуть люди.
Не боятись, не думати навіть.
Бо скажуть: "Веди себе гідно!
Почуття твої того не варті!"
Почуття? Але ж я просто дивлюсь,
Трохи мрію про тебе... "Та досить!
Зупинись! Займись ділом! Отямся!"
Може й так, може, пройде, до осені...
