Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Мартиненко: Тебе чекати… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитрий Дробин, 08.10.2019 - 22:45
Тебе чекала у старому парку.Там осінь листями прикрила каяття. Навіщо дарував мені подарки, Навіщо обманув мене, дитя? Коли торкалась до твого я тіла, То вірила, що ти мене кохав. Я зараз тільки зрозуміла, Що ти зі мною тільки грав. У Білій Церкві парк «Олександрія». У ньому пересвідчувався ти. Але так швидко розчинились мрії, І дощ змиває їх в калюжі самоти. В ставках глибоких тоне моя юність. Зачинені ворота вже на вхід. З коханням першим розминулася І тільки помахала йому вслід… 08.10.2019 Дмитро Дробін Людмила Мартиненко відповів на коментар Дмитрий Дробин, 09.10.2019 - 08:58
Дивний збіг ... Зараз, чомусь, рідко пишеться, не враховуючи тих віршів "на замовлення", а вчора просто зненацька... Ну ви мене розумієте. а вірш цікавий.(Але, як так, що рядки ідентичні? ) І в Олександрію так хочеться сходити, там зараз чудово . Дмитрий Дробин відповів на коментар Людмила Мартиненко, 09.10.2019 - 09:05
Все дуже просто. Я виріс у Білій Церкві і у тому ж парку гуляв з колишньої нареченою...
|
|
|