Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Хтось же водить моїм пером? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борисовна, 19.08.2018 - 14:59
П.Ганно, розхвилювали мене своїм віршем. Цікава робота. З вашого дозволу:Хтось же водить моїм пером? Водит некто моим пером? Значит, это кому-то нужно. Тот – обычен, а тот – герой – Состоим у Небес на службе. Зло с добром окружают нас – Не нарушить бы равновесье. Пусть потрудится – в добрый час! – Ведь и жизнь – не всегда для песен. Пусть цветет ежегодно сад, Пусть пшеницу колышит ветер, Пусть леса слышат птиц голоса, Воды нежно целуют ветви Чуть взгрустнувших склоненных ив, Чтоб ромашка в лучах купалась. Чтоб не впасть, срок земной сократив, Безисходно, в глухую старость. Ніна Незламна, 18.08.2018 - 04:40
Дуже гарно і дуже майстерно!Ваші вірші немов зерно...Яке придає сили і натхнення. Валентина Ланевич, 17.08.2018 - 22:51
Хтось же водить моїм пером?Отже, це комусь, мабуть, треба. І дуже старайливо водить! Славна твоя лірика, Ганю! Дніпрянка, 17.08.2018 - 22:14
Ви задали питання, поетесо Ганна. І самі відповідаєте:" Отже це комусь, мабуть, треба". А таки треба, бо іноді вірш появляється миттєво, наче звідкілясь. В душі ми знаходимо відповідь, хоча вголос не рішаємось зізнатись. Отже я бажаю Вам Божого осяяння!
Людмила Пономаренко, 17.08.2018 - 22:13
Хтось же водить моїм пером?Отже, це комусь, мабуть, треба. Гарні роздуми: й зворушливо, й мудро. |
|
|