Як випаде у грудні перший сніг
На землю ту, що родить хліб і квіти,
Хлопчиськом вийду вранці за поріг
Предивній казці білій порадіти.
Затію гру з морозним вітерцем,
Заплутаюсь в мереживі сніжинок,
То прихилюся лагідним лицем
До кетяга червоної калини...
Біжать садки, немов олені, вниз,
Туди, де річки срібло потемніле,
До ніг прудких ладнає ковзани
І мчить у світ дитинство вічно миле.
О радості мінлива карусель!
Нас хуртовини люті не лякають,
Бо завжди в серці маками палають
Людське тепло і затишок осель.
