Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: РЕМОНТ СКЛА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Лимар, 17.08.2019 - 12:31
Глибокий філософський зміст, майстерно торкнулися болючої теми повсякдення, Олексо!З найкращими побажаннями до Вас. ГАЛИНА КОРИЗМА, 26.12.2018 - 00:57
А влучно Щоб скло розбити, нам ума не треба, ум в тому є, щоб чашу не розбить… Олекса Удайко відповів на коментар ГАЛИНА КОРИЗМА, 26.12.2018 - 13:45
Така правда, Галино! Дякую, що завітали...
Олекса Удайко відповів на коментар Марина Панфьорова, 26.12.2018 - 01:07
Саме так, Марино! Ламать - не строїть!
Luka, 24.12.2018 - 11:44
категорично - без права не помилку... так може й треба. Отак якось спонтанно відгукнулося) Зі святами Вас, що грядуть! Олекса Удайко відповів на коментар Luka, 24.12.2018 - 15:17
Навзаєм, Катрусю! Гарно "гикнулося"! Радий, що спонукнув...
Олекса Удайко відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 26.12.2018 - 01:04
... колись писали на парканах, а зараз - в метро! Ось такі вареники, Інно!
Олена Жежук, 23.12.2018 - 14:12
а як же психологи, духовні люди, що прагнуть "ремонтувати" душі? Я НЕ про політику, Олексо. Мені по-іншому прочитався вірш Олекса Удайко відповів на коментар Олена Жежук, 23.12.2018 - 14:42
В тому й сила поезій, що читатися може по-різному, Оленко!Добратися до суті - справа не психологів-херомантів! Скоріше - тих, хто здатен зануритися в буття -провідників нації, філософів... Ганна Верес, 23.12.2018 - 09:03
Як завжди, Хороша ідея твору:Щоб скло розбити, нам ума не треба, ум в тому є, щоб чашу не розбить… Шануєш зодчих – починай із себе: Золоті слова! Олекса Удайко відповів на коментар Ганна Верес, 23.12.2018 - 13:32
Дякую, землячко! Таки ж такЖ ламать - не строїть))))
Олекса Удайко відповів на коментар Мазур Наталя, 23.12.2018 - 13:34
Мені теж, На-та-лю! ТО йпишуться самі по собі!
Олекса Удайко відповів на коментар Надія Башинська, 23.12.2018 - 13:35
Дякую за деталізацію, Надійко!
НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 22.12.2018 - 21:53
правдива філософія життя. мудро і болюче написано. така вона. правда життя. ну і прикмета - тріснуті речі треба викидати, бо добра, злагоди не буде Натхнення ВАМ!
Олекса Удайко відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 22.12.2018 - 22:13
Дякую, невсипущийі)))! І за розгадку суті вірша
Анатолій Волинський, 22.12.2018 - 21:16
Все, що випито до дна -Вже забуте й нецікаве! Бо захочеш знов вина, Розпочав... з води і кави. Олекса Удайко відповів на коментар Анатолій Волинський, 23.12.2018 - 18:25
Пропонуєте засіб від алкоголізму, ?пане Капітане
Анатолій Розумний, 22.12.2018 - 20:03
Чудовий вірш... Слова підібрані змістовні, що розкривають суть життя... Знімаю капелюха... Слова, написані на клаптику потертої серветки... Вони в житті, бува, дорожче тих, відлиті що в скрижалях золотих... А тріщину у склі не виправить ніщо у світі цім... І навіть час не в силах тут... Що говорить вже про людину - Дрібну піщинку космосу, яка зотліє зовсім в нім, І навіть слід не лишить по собі... Не вір в балаканину, Хто каже навпаки... Вони ж бо не святі... Мабуть, лише, Під силу їм ліпить горшки із глини... Та й то не всім... Лиш тим, У кого розум є... Та руки виросли в потрібнім місці... Олекса Удайко відповів на коментар Анатолій Розумний, 23.12.2018 - 18:28
Можете вже одягнути, Анатолію! Наступає різдво, коли всі пишуть одне і те ж! Дякую щиро!
Георгий Данко, 22.12.2018 - 19:47
5/5 Кажуть, якщо склянка тріснута - викинь, бо життя дасть тріщіну... Олекса Удайко відповів на коментар Георгий Данко, 23.12.2018 - 18:29
Це якщо скло... Ти символ його - не викинеш, як любов: тяжко нести і викинути шкода!
Олекса Удайко відповів на коментар Ніна-Марія, 22.12.2018 - 18:46
Певно, школа в нас одна, Ніночко! Хто шукає суть вірша, а не себе в ньому, той знаходить! Так було вже не раз!
|
|
|