моя і не моя країна,
моя і не моя земля,
не хоче мати чути сина
чия у цьому є вина?
чужа лунає всюди мова,
і так багато злих людей,
вдягає вишиванку сталін,
вінок вдягає саша грей.
моя і не моя країна,
Христос тут явно не воскрес,
свята неділя з перегаром,
спиртним вимірюють прогрес.
дощами ллються сльози Стуса,
гримить розгніваний Тарас,
а за вікном регоче туса.
чи ж хтось із них читав "Кавказ"?
всі вищі речі у ломбардах,
а в мізках лиш амфітамін,
країну цю програли в карти,
народ мовчить в полоні цін.
глуха, сліпа, німа еліта
будує до небес паркан.
у цій країні віру вбито,
мільйони в цій країні ран.
моя і не моя держава,
кладе мені на спину хрест.
лишилось вирізати нирку,
або повіситися десь.
за неї мруть найкращі діти,
ідуть митці жебракувать,
на троні ж ті, кому на неї
завжди відверто НАПЛЮВАТЬ...
