Вітер навіє спокій.
Вийшовши на світ з дому - відкриваєш Думкам шлях до мозку.
Вакуум , спотворений віртуальним мусором іграшок, мереж,
наповнюєтся уже повільніше аніж бажалося.
Уява не так гармонійна, та багата на Всесвіт Мрій
шматована депресією спить, лиш подекуди крізь пітьму
заваленого звалищем мозку проникає і запалює свічку
Творіння Слова.
Але кому потрібне Слово ?
Воно не дасть хліба з магазину, не замінить помий ( що булькають у платсмасовій тарі , гордо йменучись " вода"). Тож мо і добре що в голові такий рейвах.
Навіщо Прекрасне
У світі яким володіють вчорашні міняли і лихварі.
П.С.
на фото - я просто жартую . не мєнт.