Дзвін краплинок на дахах
Тишу розпинає,
Невгамовний рій комах
Над вином кружляє...
У природи знов нудьга
Сіро-прагматична,
Шарудить в руці фольга
Кволо, поетично...
Засмоктала шпарка день
І бурулька впала,
Повиймала із кишень,
Що колись сховала...
І під світлом ліхтаря
В лупу розглядала,
Навіть із небес зоря
Теж під руку впала...
Бачу плями від вина,
Крихти божевілля,
Біль, надія, сивина,
І тотем безсилля...
Грудка сумніву жива,
Затишку намисто,
Намальована сова,
Ноти піаніста...
І розірваний ланцюг
Щирої довіри,
І блукання волоцюг
Без межі, без міри...
Хрест у хусточці святий,
Із гріхів цигарка,
Камінь щастя голубий,
У кохання арка!
Дивні рими і вірші
Простір наповняють,
Мов нитками у душі
Дірочки латають.
Знов на килимі лежать
Сонячні долоні,
Пальці-промені біжать
По нозі й до скроні...
Дзвін краплинок на дахах
Тишу розпинає,
Невгамовний рій комах
Над вином кружляє...
***