Застигли сніги на бруківці (Присвята Небесній Сотні)
Затуманилось небо, застигли сніги на бруківці,
Чорний ворон крильми доторка молодече чоло,
Плаче день у мольбах, сум приліг на розлогій верхівці,
По над тисячі свіч, по над тисячі сліз джерело.
Я б летіла до тебе - у вирій, де Божі блаженства,
Я б віддала життя, аби мить лиш побачить тебе,
Я б вернула той день твого, сину, земного рожденства
Й доторкнулась душі там, де небо твоє голубе.
Колихала б весь світ у обіймах своїх, материнських,
Лиш би сон не скінчився, де ти в нім такий, молодий,
Обірвала життя - світлу пісню там куля чужинська...
Синку мій! Ти для мене так вічно, так сумно живий...
(С) Леся Утриско