Борей.Так назвали мене у зоні
На Колимі я відбував 25 років,
у робочому комбінезоні.
Статей було три:
Ненавмисне вбивство,
Розкрадання майна
і щось, на кшталт,
з криміналом
зв'язків і кумовства.
Розкажу про себе у двох словах :
Був я вчителем історії,
Непоганим фахівцем
і працівником археології.
П'ять років працював в університеті,
Паралельно з групою
їздили в похід.
Розкопки там робили вправно
і ось натрапили на слід.
В 70-их роках
У південних пісках
Знайшовся курган,
а в нім був скарб,
Причому значний.
Щоб знайти його я достатньо
Вивчав потрібні книжки
Через знахідку були до мене
Із міністерства тривожні дзвінки.
5кг золота і чудова робота
Давнього фахівця
Зуміли заставити в теперішнім часі
Бігати за тим скарбом чиновника
і податківця.
Скарбом був Давній бог
із слоновою головою,
А руки його і тіло людські
Перехожого жителя
затьмарювали собою ...
Розкопки завершились
і мене попросили
Тихенько відійти від справ.
І потім чомусь, несподівано для мене
Уряд усі мої заслуги собі відібрав.
Все з'ясувалось пізніше ...
А тепер я був взятий під варту тодішнім КДБ
І вищезгадані статті
Були незаконним чином кваліфіковано мені.
Виходячи із судової зали
Я побачив його -
Причину усіх своїх бід !..
Із скривленою фізіономією
він тоді у мене одібрав увесь світ ...
Так, це був той самий міліціонер
Корумпований, продажний.
Деякий час потому
У нас був знову конфлікт
І був я тоді необережний!
Мене осліпила любов ...
Між нами стала дівчина
Він відступати не хотів,
А я полюбив і в цьому була причина.
Отож, ми зустрілись для розмови,
Він був не один
Запропонував відразу гроші,
як вельможний господин.
Я відповів, що їх не візьму,
Які б вони не були хороші.
Ось і настала моя черга казати ...
Я стиснув кулак - підніс йому під ніс
Очі загорілись, кістки затріщали
Діалог трохи у бій не переріс.
Я запропонував йому
двобій, такий собі, джентльменский ...
Чи може й і ні?!
- бо суперник був, все-таки, слабший
Пропоную йому,
щоб з ним ще був міліцейський.
Кажу : бери в поміч собі співслужбовця ...
А він збагровів - я його сильно задів
Гроші забрав і у дверях пропав,
Пообіцявши розправу ...
Отож, як я раніше казав
Мент з помстою не довго чекав
І тепер з'явився знову
Увесь цей час він під мене копав,
щоб зарити моє життя під основу.
Ще до тюрьми я на морфлоті служив
І охоче спортом займався
Зимою з хлопцями так і грілись
по 40 раз підтягався
і 100 раз від землі віджимались.
За вміння знайти компроміс
і до людини не байдужим бути
заслужив авторитет і в очах оточуючих зріс.
Була скрута, звичайно, і важко.
Почали думати головами
і, як співав шановний В.С. Висоцький,
"Почали допомагати
голові руками".
Тишком-нишком пішло золото в рух,
якого було тут достатньо.
Дисциплінарність, праця і труд
мали зробити у нашім життю
добру справу ...
На південь потік жовтий метал
через місто Бодайбо,
а звідти повертались харчі.
Ми казали: - "Бо дай Бог!
Вони будуть ніж баланда смачні!"
Чутка про мене пішла на південь -
мене там стали впізнавати
І як північний вітер стали називати.
Борей.
А в миру Бронислав мене звати ...
