Коли ж це ти, мамо, вже більш не заплачеш,
Коли ти здіймешся у ту височінь,
Коли ж ти, рідненька, нарешті побачиш
Славетную силу своїх поколінь?
Хоч погляд твій, нене, є світлий і ніжний,
Не дай більш надіти на себе ярмо,
Борися за волю розпачливо-грізно,
Посій же на собі правдиве зерно.
Прорвуться до неба ті паростки дужі,
На захист твій стануть і не продадуть,
І серед пелюсток рожевої ружі
Добробут і щастя до тебе прийдуть.
29 січня, 3 лютого,
12 травня 2019 р.
