Коли ти твориш – тобі не потрібні оцінки
Інших людей,
Не потрібні ніякі нав'язливі розцінки
Ясних очей.
Коли ти твориш, то про все на світі забуваєш:
Про біль, про відчай та про кров,
І свою контрастність так безупинно розвиваєш.
Ти просто твориш знову й знов.
Коли ти твориш – це неймовірні відчуття,
Яких просто чесно неможливо передати,
Це саме ці незримі, довершені чуття,
Через які ти хочеш кращим/кращою стати.
Коли ти твориш – тобі, здається, нічого не потрібно,
Ти просто линеш за своїм поривом,
І ти пливеш так плавно, спокійно, впевнено та здібно,
І вічність так поєднуєш з розливом.
Ти просто твориш, бо не можеш не творити,
Не можеш жить без цих дзвінких, виразних почуттів.
Вони, як час, летять, і їх не відтворити.
І ти не можеш жить без спектрів вільних відкриттів.
25.04.2017
