Шкода, що не можу відразу все змінити
У собі, в предметах, у рисах, у світі,
Погані моменти на добрі замінити
У цьому тонкому мінливому цвіті.
Але я можу змінити свій світ,
Звичне коло речей,
Подарувати комусь свій привіт,
Глянуть в світло очей.
А який він, який він ‒ мій світ?
І сам/сама не скажу, бо не знаю.
Чи потрібен мені заповіт?
І претензій ні до кого не маю.
Я просто є. Я просто живу
У цьому і водночас в своєму світі,
І біль, і радість переживу,
І позначу це у миттєвому звіті.
Мій світ, твій світ, ваш світ, цей світ ‒ усе це наш чарівний світ.
Усе рухається так спонтанно і водночас звично,
Відштовхує чи притягує до себе, ніби магніт,
Так м'яко й ніжно і водночас так гостро й драматично.
19.04.2017
