У морі, де хлюпочуть хвилі тихо,
Жила маленька рибка, срібна.
Вона світилась, мов ліхтар між рифів
Й на зірочку була подібна!
Та якось дуже зажурилась рибка,
Бо срібну лусочку згубила.
І було їй страшенно прикро -
Без лусочки рибина не світила.
Її знайшов і заховав у скриню
Злий восьминіг - захоплювач скарбів.
Він зберігав усе, що в морі синім
Знаходив, з потонулих кораблів.
Усі навкруг боялись восьминога,
Що у печері жив, на глибині.
І марно ждала рибка допомоги.
Так і проходили за днями дні...
Та якось серед кольорових рифів
З'явився от-такий собі дивак.
Пообіцяв зарадити він лиху.
Це був, лиш уявіть, морський їжак!
Казали і кити, йому, і скати:
-До восьминога ти не йди! Постій!
З ним краще в бійку не вступати.
Бо він сердитий, грізний, злий...
Та був їжак морський сміливий
І, восьминогу, закричав щосили:
-Я, морський їжак-дивак
Маю з колючок піджак!
Тож, злодюго-восьминоже,
Поколоти тебе можу!
А, тому, не зволікай-
Рибці, лусочку віддай!
І, восьминіг, як це почув, збагнув,
Що бій програє, тож злякався.
Він рибці срібну лусочку вернув
І у печеру темну заховався.
У морі, де хлюпочуть хвилі тихо
Живе маленька рибка, срібна.
На зірочку вона подібна
І, знову, світить, мов ліхтар, між рифів.