Сядь біля мене, послухай останню казку.
світ за вікном занадто крихкий, ненадійний,
але ти знаєш, хлопче, одного разу
раптом закінчаться всі стрілянини і війни:
масштабні й малі,
у Сирії та Філіппінах,
у тебе в Донецьку,
в Судані і Сомалі,
у Тріполі та Бенгазі…
і з того часу
кров на землі заростатиме дикою м'ятою.
бо ж від кордонів незвіданої Кірибаті
й далі на захід до берегів Аляски
більше не будуть вбивати –
ось тобі, хлопче, моя остання казка.
завтра
посвята.
***
Ніч на порозі. ніч тобі світ відкриє.
місяць натще́серце лигай, і стане чужою
кожна легенда моя. заховаєш у скриню
ігри та іграшки. матимеш справжню зброю!
видадуть в повню.
що тобі твої солдатики?
що тобі щезники?
будеш сьогодні вбивати
своїх незнайомих ровесників.
все безкоштовно,
а може й заплатять.
що тобі схованки, лови, котики-миші?
ворон, баштан, воробей – захищайся і бийся.
просто коли все у друзки розсиплеться – виживи!
хочеш, втікай,
хочеш, ховайся,
хочеш, молися.
та пригадай по словах «отче наш» – саме в повню,
хтось із твоїх у агонії цілився в бога:
куля ввійшла у скроню і вийшла зі скроні,
тож куди краще – просто дивитись під ноги.
***
Ось тобі пам'ять, молитва, девіз, новина:
раз. два.
раз. два.
світ батогом (а чи пряником?) гонить у спину.
раз. два.
раз. два.
та якось весною зіб'ється твоя хода.
і скажеш:
два з половиною,
два з четвертиною,
два з волосиною…
і пригадаєш на три
все, про що ти говорив,
що бог – то забутий ти,
який вміє бачити сни,
збирає проміння у ранець,
ніколи не знав війни
і про АГС-17.
Так після тривалої ночі
під сіре відлуння наказів
згадаєш, мій любий хлопчику,
нашу
останню
казку.
Більше віршів за посиланням Вірші українською та в Інстаграм.
Не сказав би, що Ваші казки дивні (підгледів, що Ви про себе пишете). Цікава манера написання. Сподобалось
Герда Соняш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішуся, що вам сподобалось А як би ви охарактеризували цю манеру чи самі твори? До речі, віршів, які я називаю, "дивними казками" ще не було. З часом опублікую і їх. А от назва "химерна лірика" мені прилюбилася і міцно приклеїлася, так що буду самокоронованим нарцисом зі своїм жанром)) П.С. будь ласка, звертайтеся до мене на "ти"
Навіть не знаю, як охарактеризувати манеру) Не скажу, що манера оригінальна, бо зустрічав уже таке) Але те "стрибання" розміру геть не заважає читанню і сприйняттю. Так, химерна побудова(в кращому розумінні)
Чекатиму, "дивних казок"