В мороз тріскучий чи густу сльоту
пливуть гріхи омиті за водою…
У звільнену ж душевну пустоту
уже нових пакуємо сувої!
Кого й чому христили до Христа,
коли купелі ще були не святом?
Обряди ці створили неспроста –
аби ти почувався винуватим!
З Йордану Водохрещу принесли,
щоб перестали бути ми собою,
а заблукавши в нетрях Кабали, –
у ополонку скопом, з головою!.
Життя одне і жити варто так,
аби зустріти Вічність із любов’ю,
бо підлу душу не спасти ніяк,
а гріх можливо змити тільки кров’ю!
18.01.2020
