Що там в душі?
(А горло конвульсує)...
Що видно їй?
Що чує?
Тінь розлуки майнула,
Як ножем полоснула,
І вже навпіл душа,
Не збереш.
Розум все розкладає,
Все докупи зшиває,
Допомоги шукає.
Розум квочкою квокче,
Всі пояснення хоче
Позбирати в одне:
Що розлука-це норма,
Що людина-це форма,
Де зростає душа.
Коли форма дозріла,
То й душа полетіла
У далекії мандри
Відшукать свої "мантри",
А не жити чужим.
Розлучаються всі,
Розлітаються всі,
Так природа велить.
Розум знає, сприймає,
А душа, ой, болить...