|
Королева мод Валентина Санина: покорить другую страну, чтобы потерять и дружбу, и любовь
Она знала, что прославится. Пыталась стать актрисой — покорила Вертинского. Пыталась стать модницей — покорила всех остальных модниц. Она одевала Голливуд так, что вошла в легенды.
Девочка-не-как-все
Валентина Санина прославилась в эмиграции, после революции. Обычно за таким сюжетом стоит история дворянки — русские девушки благородного происхождения буквально перевернули мир моды в начале двадцатого века. Но Валентина происхождением не блистала. Она была девочкой из обычной мещанской семьи. А хотелось быть — очень необычной.
Внешность у неё была самая подходящая, чтобы покорять толпы поклонников. Загадочно скуластое лицо, голубые глаза, длинные косы золотисто-русого цвета, изящные руки. Валя старалась и держаться изящно, даже чуть манерно. А в гимназии девочка постоянно получала выговоры. То вместо форменного фартука наденет какой-то фантастический — вроде и цвета нужного, но покроя больно причудливого. То на голове из обычных, разрешённых правилами кос соорудит невероятную причёску.
После гимназии в те времена вопрос, куда пойти, перед девочкой не вставал. Вот и перед Валентиной был другой: как прославиться. Она решила стать актрисой. Дарования Санина была невеликого, зато эффектная внешность, элегантные жесты и позы, некоторая манерность — что было в моде — нравились зрителям. Вокруг девушки вились поклонники, на сцене её засыпали цветами.
Санину просто нравиться не устраивало. Выбрала стезю — будь на ней лучшей. Она репетировала часами, она репетировала на свиданиях, она репетировала перед гостями — всё, чтобы стать настоящей актрисой. В этот период она с Вертинским и познакомилась. Знаменитый певец приехал на гастроли в Харьков.
Девушка была эффектна, она была красива — но вокруг Вертинского всегда было полно красавиц. Но Валентина выделялась буквально всем. Среди пёстрых открытых платьев она одна в тот вечер была в чёрном, закрытом до самого ворота. Среди дам в украшениях — она надела только хрустальный крестик на шею, такой одинокий поверх чёрной ткани, закрывающей всю её фигуру. Она была спокойна и ленива и не пыталась покорить звезду. Роман между Саниной и Вертинским был настолько же бурным, насколько коротким, и навсегда оставил тревожащее воспоминание в сердце певца — и, кстати, три романса в её честь в его репертуаре.
Они увиделись снова через двенадцать лет, в Нью-Йорке. Он опять был на гастролях. Она так и не покорила театр. Но стала чертовски известной!
Мадам, скажите, кто вам шьёт?
Гражданская война разделила страну не только на дворян и пролетариев. Многие дворяне оставались и потом работали в советских учреждениях, снимались в советском кино, служили в армии. Многие мещане покидали страну. Санина покинула тоже, но не одна — перед посадкой на пароход из Севастополя ей сделал предложение офицер по имени Георгий Шлее.
Короткая задержка в турецком Константинополе. Греция. Италия — тут Санина пыталась стать актрисой немого кино. Итальянцам скуластые женщины очень нравились. Но карьера всё же не задалась, и пара переехала во Францию — встала на трамплин, который должен был подкинуть их до США. Чтобы заработать денег на билеты, манерная, утончённая Санина два сезона отплясала в кабаре.
Здесь она познакомилась со Львом Бакстом, автором костюмов к знаменитым дягилевским балетным сезонам. «Откуда у вас такие платья, мадам? Всегда ходите в таких, не следуйте за глупой модой…»
Она и ходила. На модные короткие прямые платья денег не было — носила сочинённое ещё до отъезда из России. На улице её догоняли женщины: «Мадам, кто вам шьёт?» Нет, определённо, слава ждала Валентину, но не сценическая. И ей хватило мудрости это понять, не цепляясь за более соблазнительный образ известной актрисы в своих мечтах.
Диктаторша
В 1923 году супруги Шлее оказались в Нью-Йорке со скудным багажом и не очень-то внушительными накоплениями. Большую часть багажа составляли новые платья Валентины — пошитые из самых дешёвых тканей. Она выглядела в них так, что на улице на неё оборачивались прохожие. Мужчины любовались фигурой, женщины думали, где взять наряд, в котором тобой будут так любоваться…
Очень скоро у Валентины появились первые клиентки. Они приходили с ожиданиями и запросами. Санина выслушивала их и творила. Очень быстро оказывалось, что «выслушать» для Саниной не значит «послушаться». «Но я ведь хотела здесь бант," волновалась на примерке клиентка. Санина изучающе оглядывала её. «Да, рукав мы сделаем вот так…» — и ни слова о банте. Но взгляд в зеркало заставлял клиентку проглотить все гневные слова. Из неё только что сделали богиню красоты.
Полнота или худоба, сколиоз или сутулость, широкие бёдра, узкие бёдра — всё в платьях от Саниной превращалось в достоинство. И это достоинство было непоколебимо обстоятельствами. Женщина в наряде от Саниной оставалась блистающей, что бы ни делала в своём платье — кидалась в объятья мужчины, отплясывала весь вечер, шла по лестнице, садилась в машину… Это разительно отличало платья Валентины от её американских соперников. В их платьях можно было только эффектно стоять и всё время приходилось следить, чтобы оно не сбилось.
У Валентины был ряд принципов. Никаких брошей и шёлковых цветов. Никакого меха (носите норку на футбольные матчи!). Никаких мелких рисунков на ткани — женщину не надо маскировать, женщина должна быть в центре внимания. Никаких туфель на каблуках. Если клиентка отказывалась в ателье переобуться в балетки, Валентина просто выгоняла её.
VOGUE, 15 ноября 1944
О Саниной написал Vogue. Санина открыла магазин платьев. Наконец, Санину стали приглашать создавать костюмы для героинь кино. Сами актрисы тоже стали одеваться у Саниной в жизни. Среди них была Грета Гарбо. Дружба с ней стала для Валентины началом трагедии.
Гарбо плюс Валентина… плюс Георгий
Грета была очень необычной для Голливуда женщиной. Иммигрантка из Швеции, она была довольно замкнутой, не очень любила сверкающие наряды, шум, вечеринки. Валентину вечеринки устраивали, когда всё внимание доставалось ей одной. И тем не менее — они подружились, нелюдимая до стеснительности, до грубости шведка и всегда элегантная, не лезущая за словом в карман киевлянка.
Они любили путать журналистов и поклонников, прибывая на вечер в одинаковых платьях, с одинаковыми причёсками, макияжем усиливая сходство скуластых лиц. Вежливо улыбались вопросам, кто из них кто, и смеялись потом дома, вспоминая, как ошеломили наблюдателей.
Гарбо любила везде ходить с Саниной. Санина любила ходить с мужем. Их так часто видели втроём, что превратили в шведскую семью раньше, чем… Нет, они так и не стали шведской семьёй. Когда Шлее стал изменять Валентине с Гретой, ни одна из женщин не считала, что теперь у него две жены. Сначала одна была женой, другая любовницей. Потом одна стала бывшей женой, другая — настоящей.
Дружба обернулась ненавистью, тем более глубокой, что долгое время Грета и Валентина жили в соседних квартирах. Завещание, по которому бывшей и настоящей жёнам достались очень неравные доли наследства Шлее, только усилили неприязнь.
Санина оставила мир моды в 1957 году и всю себя посвятила коллекционированию предметов искусства. И религии. Чем дальше, тем болезненно религиознее она становилась. В какой-то момент она, например, вызывала священника, чтобы он, освятив квартиру, выгнал из неё явно демонический дух Греты Гарбо.
Судьба сама отомстила за неё. В Париже в номере отеля бывшему мужу стало плохо с сердцем. Гарбо вызвала врачей — они таращились на кинозвезду и просили автографы, пока её муж умирал. Когда к нему подошли, было уже поздно.
Санина, конечно, тоже умерла. Но гораздо позже. И гораздо спокойнее. И — вот странно — её похоронили возле бывшего мужа. А Гарбо — нет.
Лилит Мазикина
Перевела на украинский язык 4.02.20 20.06
Королева мод Валентина Саніна: підкорити іншу країну, щоб втратити і дружбу, і любов
Вона знала, що прославиться. Намагалася стати актрисою — підкорила Вертинського. Намагалася стати модницею — підкорила всіх інших модниць. Вона одягала Голлівуд так, що увійшла в легенди.
Дівчинка-не-як-всі
Валентина Саніна прославилася в еміграції, після революції. Зазвичай за таким сюжетом стоїть історія дворянки — російські дівчата благородного походження буквально перевернули світ моди на початку двадцятого століття. Але Валентина походженням не блищала. Вона була звичайною дівчинкою з міщанської родини. А хотілося бути — дуже незвичайною.
Зовнішність у неї була сама підходяща, щоб підкорювати натовпи шанувальників. Загадково вилицювате обличчя, блакитні очі, довгі коси золотисто-русявого кольору, витончені руки. Валя і намагалася триматися витончено, навіть трохи манірно. А в гімназії дівчинка постійно отримувала догани. Замість форменого фартуха одягне якийсь фантастичний — начебто і потрібного кольору, але крою боляче химерного. На голові із звичайних, дозволених правилами кос спорудить неймовірну зачіску.
Після гімназії в ті часи питання, куди піти, перед дівчинкою не вставав. Ось і перед Валентиною був інший: як прославитися. Вона вирішила стати актрисою. Дарування Саніна була невеликого, зате ефектна зовнішність, елегантні жести і пози, деяка манірність — що було в моді — подобалися глядачам. Навколо дівчини з'явилися шанувальники, на сцені її засипали квітами.
Саніну просто подобатися не влаштовувало. Вибрала шлях — будь на ній кращою. Вона репетирувала годинами, вона репетирувала на побаченнях, вона репетирувала перед гостями — все, щоб стати справжньою актрисою. В цей період вона з Вертинським і познайомилася. Знаменитий співак приїхав на гастролі в Харків.
Дівчина була ефектна, вона була красива — але навколо Вертинського завжди було повно красунь. Але Валентина виділялася буквально всім. Серед строкатих відкритих суконь вона одна в той вечір була в чорному, закритому до самого ворота. Серед жінок у прикрасах — вона одягла тільки кришталевий хрестик на шию, такий самотній поверх чорної тканини, що закриває всю її постать. Вона була спокійна і лінива і не намагалася підкорити зірку. Роман між Саніної і Вертинським був настільки бурхливим, наскільки коротким, і назавжди залишив тривожне спогад в серці співака — і, до речі, три романси на її честь в його репертуарі.
Вони побачилися знову через дванадцять років, в Нью-Йорку. Він знову був на гастролях. Вона так і не підкорила театр. Але стала біса відомої!
Мадам, скажіть, хто вам шиє?
Громадянська війна, що розділила країну не тільки на дворян і пролетарів. Багато дворяни залишалися і потім працювали в радянських установах, знімалися в радянському кіно, служили в армії. Багато міщани залишали країну. Саніна покинула теж, але не одна — перед посадкою на пароплав із Севастополя їй зробив пропозицію офіцер на ім'я Георгій Шлее.
Коротка затримка в турецькому Константинополі. Греція. Італія — тут Саніна намагалася стати актрисою німого кіно. Італійцям вилицюваті жінки дуже подобалися. Але кар'єра все ж не задалася, і пара переїхала до Франції — встала на трамплін, який повинен був підкинути їх до США. Щоб заробити грошей на квитки, манірна, витончена Саніна два сезони отплясала в кабаре.
Тут вона познайомилася з Левом Бакстом, автором костюмів до знаменитим дягілєвським балетних сезонів. «Звідки у вас такі сукні, мадам? Завжди ходите в таких, не слідуйте за дурною модою...»
Вона й ходила. На модні короткі прямі сукні грошей не було — носила скомпонував ще до від'їзду з Росії. На вулиці її наздоганяли жінки: «Мадам, хто шиє?» Ні, безумовно, слава чекала Валентину, але не сценічна. Та їй вистачило мудрості це зрозуміти, не чіпляючись за більш спокусливий образ відомої актриси у своїх мріях.
Диктаторша
У 1923 році подружжя Шлее опинилися в Нью-Йорку з мізерним багажем і не дуже значними заощадженнями. Більшу частину багажу складали нові сукні Валентини — пошиті з найбільш дешевих тканин. Вона виглядала в них так, що на вулиці на неї оберталися перехожі. Чоловіки милувалися фігурою, жінки думали, де взяти наряд, в якому тобою будуть так милуватися...
Дуже скоро у Валентини з'явилися перші клієнтки. Вони приходили з очікуваннями і запитами. Саніна вислуховувала їх і творила. Дуже швидко виявлялося, що «вислухати» для Саніної не означає «непослух». «Але я хотіла тут бант," хвилювалася на примірці клієнтка. Саніна цікавістю оглядала її. «Так, рукав ми зробимо ось так...» — і ні слова про банті. Але погляд у дзеркало змушував клієнтку проковтнути всі гнівні слова. З неї тільки що зробили богиню краси.
Повнота або худоба, сколіоз або сутулість, широкі стегна, вузькі стегна — все в сукнях від Саніної перетворювалося на гідність. І це достоїнство було непохитно обставинами. Жінка у вбранні від Саніної залишалася блискаючи, що б не робила в своїй сукні — кидався в обійми чоловіка, танцювала весь вечір, йшла по сходах, сідала в машину... Це разюче відрізняло сукні Валентини від її американських суперників. В їх сукнях можна було тільки ефектно стояти і весь час доводилося стежити, щоб воно не збився.
У Валентини був ряд принципів. Жодних брошок і шовкових квітів. Жодного хутра (носите норку на футбольні матчі!). Ніяких дрібних малюнків на тканині — жінку не треба маскувати, жінка повинна бути в центрі уваги. Жодних туфель на підборах. Якщо клієнтка відмовлялася в ательє перевзутися в балетки, Валентина просто виганяла її.
VOGUE, 15 листопада 1944
Про Саніної написав Vogue. Саніна відкрила магазин суконь. Нарешті, Саніну стали запрошувати створювати костюми для героїнь кіно. Самі актриси теж стали одягатися у Саніної в житті. Серед них була Грета Гарбо. Дружба з нею стала для Валентини початком трагедії.
Гарбо плюс Валентина... плюс Георгій
Грета була дуже незвичайною для Голлівуду жінкою. Іммігрантка з Швеції, вона була досить замкнутою, не дуже любила блискучі вбрання, шум, вечірки. Валентину влаштовували вечірки, коли вся увага діставалося їй одній. І тим не менше — вони подружилися, відлюдькувата до сором'язливості, до грубості шведка і завжди елегантна, не лезущая за словом в кишеню киянка.
Вони любили плутати журналістів і шанувальників, прибуваючи на вечір в однакових сукнях, з однаковими зачісками, макіяжем посилюючи схожість скуластых осіб. Ввічливо посміхалися питань, хто з них хто, і сміялися потім вдома, згадуючи, як приголомшили спостерігачів.
Гарбо любила скрізь ходити з Саніної. Саніна любила ходити з чоловіком. Їх так часто бачили утрьох, що перетворили в шведську сім'ю раніше, ніж... Ні, вони так і не стали шведською сім'єю. Коли Шлее став змінювати Валентині з Гретою, жодна з жінок не вважала, що тепер у нього дві дружини. Спочатку одна була дружиною, інша коханкою. Потім одна стала колишньою дружиною, інша — справжньою.
Дружба обернулася ненавистю, тим більш глибокою, що довгий час Грета і Валентина жили в сусідніх квартирах. Заповіт, за яким колишньої і теперішньої дружинам дісталися дуже нерівні частки спадщини Шлее, тільки посилили неприязнь.
Саніна залишила світ моди в 1957 році і всю себе присвятила колекціонування предметів мистецтва. І релігії. Чим далі, тим болісно религиознее вона ставала. У якийсь момент вона, наприклад, викликала священика, щоб він, освятивши квартиру, вигнав з неї явно демонічний дух Грети Гарбо.
Доля помстилася сама за неї. У Парижі в номері готелю колишньому чоловікові стало погано з серцем. Гарбо викликала лікарів — вони витріщалися на кінозірку і просили автографи, поки її чоловік помирав. Коли до нього підійшли, було вже пізно.
Саніна, звичайно, теж померла. Але набагато пізніше. І набагато спокійніше. І — ось дивно — її поховали біля колишнього чоловіка. А Гарбо — ні.
Ліліт Мазикина
Переклала на українську мову 4.02.20 20.06
ID:
863682
Рубрика: Проза
дата надходження: 04.02.2020 20:21:31
© дата внесення змiн: 04.02.2020 20:21:31
автор: Тома
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щиро дякую за підтримку!
