Колись тебе звали - «Весна»
І сонце тобі посміхалось,
Коли ти стежкою йшла.
Так буде завжди , здавалось ...
Колись тебе звали - «Любов»
І серце жаром горіло.
А зорі кликали знов,
Коли ви разом зустрілись.
А потім наймення - «Зима»
Та й холодом світ накрила.
Ти ходиш шукаєш тепла -
Птахи вже давно полетіли.
А потім наймення - «Журба»
Постукало в двері несміло...
Прижилось в думках мов рідня
Сказати : "Прощай", не схотіла.
А згодом приходить - «Час»
Бере тебе ніжно за руки.
- Ходи дитино моя,
Ми спробуєм все забути !
Почнімо з нового листа,
Так ніби нічого не було.
Ось так нове життя -
Стирає твоє минуле !
Нехай «Доброта» і «Щирість»
Навіки твої імена
А безумовна «Милість»
Відкриє небесні врата.
