Привіт, моя хороша, вірна дружино.
Як живеш ти, як діти мої, я не знаю.
Якщо я сьогодні загину
Пам’ятай: я безмежно тебе кохаю.
За радість життя дякую тобі, дружино,
Ти «ангелят» мені подарувала.
Моя люба, лагідна,єдина…
Ночами довгими не спала.
Наші діти – маленький рай…
Як же сумую я за вами…
Боже,завжди їх оберігай,
Поруч будь з моїми синами.
Кохана моя, мила, не забудь,-
Відпиши цього листа.
Як піду в далеку путь,
Будеш ти тепер не та.
Вибач мені за чорну хустину,
За велике горе і за сльози.
Чи будеш тужити, як загину?
Чи пережити таке зможеш?
Моя лебідко, не сумуй,будь ласка,
Поцілуй від мене синів.
Розкажи їм улюблену казку,
Побажай солодких снів.
Мої синочки, мужики,
Оберігайте свою маму.
Ми разом з нею – навіки…
Була в мене єдина кохана.
Дякую тобі, дружино
За ті безсонні довгі ночі,
За свого серця половину,
За ті глибокі карі очі.
Я люблю вас, хороші мої,
Пам’ятаю вас кожну хвилину.
Я вірю, що буде мир на землі
Може, в цьому бою не загину.
Знаю я напевне одне:
Сини мої українцями будуть,
Нашу державу чаша болю мине
Й Україну повік не забудуть.
Я не прощаюся з вами,
Я хочу сказати «Бувай».
Як же люблю я вас із синами…
Та, видно, прийдеться сказати «Прощай»…
15.02.2018
