Наймиліший куточок у світі –
Рідне село моє.
Тут люди всі його теплом зігріті,
І горе, й радість в ньому є.
На ромашковому полі,
Де птахи живуть на волі,
Квіти, трави запашні –
Все у нашому селі.
Тільки тут ранкові роси,
Стрічка, вплетена у коси.
Ключ журавлів у небі голубому,
Що кличуть і зовуть додому.
Отам бузок, а там калина,
а у колисоньці дитина,
співає мама колискову ніжно,
в саду цвіте розлога вишня.
Тут ліси смерекові, пшеничні поля…
Моє рідне село, моя рідна земля!
Як не любить цю красу незрівнянну?
Де веселка у небі,де сиві тумани,
Де вічна ласка, де вічне добро,
Де прекрасне, мов казка
Моє рідне село.
Моє село найкраще в світі!
Тут люди щирі й працьовиті,
Тут матусі руки мозолясті,
Батьківське тепло і ласка,
Тут мій перший звук і перший крок,
І дитинство, і перший урок.
Тут народилась я і тут живу…
Село моє, тебе я люблю!
Тут сонце ранкове, солов’їні пісні,
Тут люди знайомі, найрідніші мені.
Тут стежка вузенька,що наверне до хати,
Тут люди живуть ті, що вміють співати.
Співають на честь, добро і на славу,
Прославляючи нашу вільну державу.
Моє село, моя колиско,
Коли згадую про тебе – мовчу.
Бо нема більше слів передати,
Як всім серцем тебе я люблю.
Я вдячна Богу, що живу на Україні,
Що український в мене рід,
Що в серці ласка, доброта й тепло,
А в глибині душі – казка:
Моє рідне село!
24.03.2013
ID:
877797
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сільська лірика
дата надходження: 29.05.2020 16:17:26
© дата внесення змiн: 29.05.2020 16:17:26
автор: SimPly Girl***
Вкажіть причину вашої скарги
|
