Гей, дівчата-волонтери.
Гей ви хлопці,
-трударі
Хто загнав вас на галери
Праці, величі душі?
Хто казав, що поступитись
Особистим - це наказ?!
Відірвати, одчепити,
Все закинути ураз?
Хто вмовляв, що перейнятись кимось іншим - це святе,
У безвиході не здатись,
Й сято вірити у це,
Що в тобі горить, палає,
Обійняти рветься світ,
Тих, хто на собі тримає
Землю рідну, цілий рід?!
Комусь - слава, комусь- почесть
А комусь до поту рук-
Праця, зате чиста совість,
Без премудрості наук
Комусь день - ранкова кава,
Вправи м'язів живота,
А комусь - у честі справа-
День почати, як жнива
У шпиталь - плече -підмогу, -
Підвестись , зробити крок,
Щоб бодай хоч до порогу...
Знову стримує дзвінок:
Передачі треба везти:
Вата, шини, шолом, чай,
Паски, щоби дух піднести,
Вдячність, рідні, за наш край
Ще довозять запчастини
І малюнки від дітей,
Вітаміни, мило, шини...
Мирних, хлопці, вам ночей
Люди серця і сумління
Діти Божих провидінь
Серце щире неспокійне
Патріотів поколінь.
Україна у поклоні,
Діти всіх, хто на війні!
Будьте сильні і здорові,
Будьте ви націй землі!
Н. Карплюк- Залєсова
3.06.20.
ID:
878495
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 04.06.2020 08:58:23
© дата внесення змiн: 04.06.2020 08:58:23
автор: Надія Карплюк-Залєсова
Вкажіть причину вашої скарги
|
