О, як би чуйно зазвучала моя скрипка,
Коли смичком своїм торкнувся б ти до неї.
Плила б мелодія, мов руслом річки рибка,
Співали в серці б ямби, дактилі, хореї.
О, як би буйно розцвіли в душі мімози,
Якби нутро моє зволожив ти дощами.
З очей від щастя поповзли б щоками сльози,
Кричала б втіха неземними голосами.
О, як би легко дух крізь хмари мій пробився,
Коли б цілунками йому розправив крила,
Бурхливим морем в океан мій сплячий влився
Під думи зір чи теплі оплески Ярила.