В Одесі
На вулиці присвяченій поетесі
В будинку двадцять чотири
В просторі кутової квартири
Сиділи вони, він і вона
Перед ними стіл за ними стіна
Між ними повітря
В ньому слова
Не забувайте квартира кутова
Самотність, говорила вона
Це не коли нікого нема
Це коли багато їх навкруги
Та нікому дати руки
Це коли ти хочеш пити з долонь
А п'єш сам, Оболонь...
Довіра, говорив до неї він
Коли вона знає твій логін і пін
Коли твоя віра на її вустах
А її букви, в твоїх текстах
Розлука, вперто говорила вона
Коли між нами, міста і стіна
Коли між нами ночі і дні
Це назавжди, як лежати на дні
Прощення, розповідав він
Як, не вміти, але встати з колін
Як віддати те чого в тебе нема
Навіть якщо між вами стіна
В Одесі,
На вокзалі
В очікування залі
Сиділа вона
Дивилась в вікно, а позаду стіна
