Десь білі лелеки
Чекають весни.
Їм дуже далеко
Летіть з чужини.
Як сонечко блисне,
Розтануть сніги,
Побачать імлисті
Свої береги.
Розправленим крилам
Вже сниться політ,
Вони, мов вітрила
Над лоном землі.
Їм стануть в нагоді
Попутні вітри,
Із неба народу
Прокличуть "курли".
Вітатимуть люди
У ріднім краю.
Ох, добре їм буде
В зеленім гаю,
Де мальви барвисті,
Шовкові поля,
На стовбурах - гнізда,
І в кожнім - маля.
Засяяли очі
У білих лелек.
Щасливі, клекочуть,
Всміхаючись ледь:
Їм звістку синиця
Мала принесла,
Що вдома з водиці
Вже крига зійшла!