Шекспір Сонет 56 (переклад)
П’янка Любов!Налийся міццю!Хай
Всі знають, що гостріша ти, ніж голод!
Сьогодні їжі маєш через край -
А завтра знов про неї Бога молиш..
Любов як голод!Ситість у очах
Покличе задрімать в блаженстві соннім -
А завтра знову очі у вогнях
Відродженої в новий день любові!
Щоб спалахнули в серці почуття -
Хай океаном буде час розлуки,
Де двоє, що стоять на берегах,
До свого щастя в тузі тягнуть руки..
Розлука - як зима - вона студена -
І прагнеш у весну благословенну..
Sweet love, renew thy force, be it not said
Thy edge should blunter be than appetite,
Which but today by feeding is allayed,
Tomorrow sharp'ned in his former might.
So, love, be thou: although today thou fill
Thy hungry eyes even till they wink with fullness,
Tomorrow see again, and do not kill
The spirit of love with a perpetual dullness:
Let this sad int'rim like the ocean be
Which parts the shore, where two contracted new
Come daily to the banks, that when they see
Return of love, more blest may be the view;
As call it winter, which being full of care,
Makes summers welcome, thrice more wished, more rare
Иркина любов
Така голодна й страсна.
Не пробував, мабудь
Вона прекрасна.
Два сердця в унісон
І тихий, томний стон.
В очах вогонь.
Любов же нижче.
Вона вдихає, він вмирає.
Любовь без смерті не буває
І хто любив
Це точно знає.
Вона гора, а може лід.
Та ні вогонь серця сказали
Хто це відчув, той вже тонув
Той танув і горів
І млів, парив і обпікався
Та вже в процесі
Він лиш жив, коли любив.
Любіть, горіть, сіяйте
Вночі частіше ви вмирайте
І зранку покидайте світ
І в полудень і в день
Любіть, горіть, живіть!
Irкina відповів на коментар oreol, 07.04.2021 - 21:21