І як наблизився Ісус і побачив місто,
він над ним заплакав, кажучи:
«Якби й ти цього дня зрозуміло те,що
веде до миру! Але тепер воно закрите
перед твоїми очима! Бо прийдуть дні
на тебе, і вороги твої валом тебе
оточать і тебе обляжуть, і стиснуть
тебе заідусюди; вони розчавлять тебе
й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не
зоставлять у тебе каменя на камені—
за те, що ти не зрозуміло часу твоїх
відвідин.»
(Євангелія від Луки 19,41—44)
Весняний вечір, захід сонця
сходить над горою,
Ісус та апостоли
сідають додолу.
Перед ними — купол храму
блиснув красотою,
величне місто
світить білизною.
Сумне лице учителя
покрите сльозою,
засмучені учні
слухають промову:
«О, Єрусалиме, —
місто Бога, місто миру!
Не зрозуміло ти
приходу Месії!
Як хотів я заховати
нарід під Божі крила,
а тепер світло правди
закрите для тебе!
Прийдуть дні і мури твої
стиснуть колом вороги,
і буде плач і буде лемент
і кров полл'ється навкруги!
Ісус підвівся рвучко : —
«Сонце уже низько!
Готуйтеся, чувайте,
час спокуси близько!»
Він востаннє глянув
на вечірнє місто,
уста промовляли
сумне, гірке слово:
«А ти, Єрусалиме,
чекай своєї кари,
на тобі збудеться
пророцтво Ісаї.
Горе, тобі, горе
прийде час відплати,
здригнешся, хитнешся,
розсієшся світом!»
Пояснення : пророцтво Ісуса про Єрусалим
збулося 8 вересня 70 року, коли після кількох
місяців облоги римське військо під проводом
Тита Веспасіана—молодшого захопили Єрусалим.
Зруйнований пожежею Другий Храм був
розграбований і знесений. Тих, хто тримав зброю,
було страчено, близько 100 тисяч чоловік продано
в рабство. По завершенні Першої юдейської війни
значна частина населення Юдеї була змушена
рятуватися втечею за межі батьківщини. Могутня
колись держава припинила існування майже на
два тисячоліття, а населення розсіяне по всьому
світу...