|
« Заговори і я побачу,
хто ти...»
Мудрість
Я іще не проти
того, що буває,
ще читаю ноти,
іноді співаю.
Наді мною тучі...
ранні та зелені
кажуть, – я колючий,
роги є у мене.
І мене боїться
братія богеми,
у очах двоїться
від одної теми.
Каркає ворона,
що мені далеко
до її корони,
до її лелеки,
що мені до गुरू
як до неба пішки,
маю злу натуру –
обтинаю віжки,
на дуелі скорий...
але ще не «мачо»
і такий прозорий,
аж ніхто не бачить.
Є у мене мінус –
ні за що не каюсь,
упаду – піднімусь,
плюнуть – утираюсь.
І крокую далі...
я ще не ледащо
і себе не хвалю,
що одній – найкращий.
Що-небудь від себе
« Хто мовчить,
той трьох навчить.»
Прислів’я
А я мовчу,
не маю слова
і не лечу,
не до любові,
немає крикнути кому, –
ей, люди, ви ще у диму
чужих ідей,
чужої мови...
всихає ґлей,
одні промови
про ювілеї
із трибун,
та не єднається табун,
немає нам
що обіцяти...
за огорожею телята,
а свині там,
де місце свято.
До перемог
усе.. про-себе*...
бо, не дай Бог,
почує небо.
* – діалект, мовчки
ID:
929562
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Мадригали
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 31.10.2021 20:25:49
© дата внесення змiн: 31.10.2021 20:25:49
автор: I.Teрен
Вкажіть причину вашої скарги
|
