Так важко уявити день де лиш добро живе
Немає звірства, вбивств що принесла війна
З надією в серцях знов наша пісня лине
Про Україну, гордість де є лиш батьківщина
В думках минають всі жахіття що минули
Змогли відчути мить свободи без катів
І день за днем лишали і лишали нас свободи
Стоять маріонетки серед сліпих плакатів
Безбожники живуть в Імперських землях
Не знали що таке свобода і що значить мир
Лиш вуха й язики в одурених усі мозолях
Кремльовську пропаганду несе їх пастир
Нам увити важко як можна бути диким звіром
Женуть якого в Україну за тисячі земель
За копійки вбивають, вірно перед командиром
Стають знов на коліна мов вийшли з підземель
Не зрозуміють росіяни що таке відвага й воля
Бо ще з племен вони були лише рабами
Спіткала їх тяжка і зла но справедлива доля
Інстинкт бути невільним в них живе роками
І з новим днем ми будем уявлять майбутнє
Без хамства і війни, без гніту від сусідів
Минуле українське відважне й незабутнє
Нащадки козаків які приборкують ведмедів
Так важко уявити що скоро все життя настане
У мирі та добрі де ми не стягнуті канатами
Бо боронить свободу будем поки перестане
Вперед йти ворог, а війна лиш буде силуетами
12.04.2022 (Яресько Я.М).
