Твоє чорне волосся, в нім сонце світиться.
Моя морськая богине! Королево нічная!
Нам велике випало щастя - зустрітися.
Літні тіні назавжди кораблями у даль відпливають.
Ваблять очі твої, зелені удень, як латаття,
Сірі, наче земля, коли сонце заходить.
Завмирає щаслива душа у сум'ятті,
І не знає, чи втримає щастя надовго.
Подаруй же навіки хоча б хвилину,
Подаруй піщинку нашого берега,
Хвиль оцих прохолоду, сяйво світання,
Облетілого дерева літа листок останній.
