***
В'юнків рожевих повні чаші,
налиті сонячним вином,
цілують небо під вікном -
сплелися, як бажання наші...
***
Морська вода пече -
їдка на рану сіль.
Відчуй моє плече -
я розчиню твій біль.
***
Спита повінню роса,
не зустріла ранок -
полетіла в небеса -
сумував серпанок.
***
Коли торкаюсь навпрошки
душевною струною -
розплавлюєш мої думки,
як сонце сніг весною.
***
Небесна пісня - особлива.
Чуттів між нами - тепла злива.
І, навіть, якщо стану сива, -
для тебе буду я красива.
***
Весна відкрила нам шкатулку
із дивовижних самоцвітів -
у ній шукаємо притулку,
між кольорових диво-квітів.
***
Коли пізнали голос диво-струн,
ти сумніви посіяв при дорозі,
палкі серця пронизував нам струм,
ми розлучитися були не в змозі.
***
Макові сльози на травах
скрапують дрібно росою,
ранок умився красою -
сонце засяло в загравах.
***
Твій дух у кожній фібрі тіла
розніжує чуттєвістю єство,
я відчуваю на відсотків сто
твою любов, що захмеліла.
***
День схо́дить під куполом неба,
освітлює вічну блакить.
Мій Світку, ці квіти для тебе -
утішать тоді, як болить.
*Моя світлина.
Всі мініатюри нам до смаку,
Підтримують й вражають.
Маємо думку із Вами одну,
Звуки сирен всіх наполягають.
Миру нам усім і здоров'я, бо іншого шляху немає.... Сам Бог не зна, що нас чекає!