Ніготь слід тут лишив – таємницю вказати (Б. Пастернак
Ніготь слід тут лишив – таємницю вказати.
– Пізно, висплюся, вранці видніше воно,
А допоки не будять, кохану торкати
Як мені, хоч кому не дано.
Як торкав я тебе! Навіть губ моїх міддю
Так торкав, як торкає трагедія зал.
Цілував наче літо. Повільно й повільно,
Лише потім здіймалась гроза.
Пив, як пташки. Тягнув до свідомості втрати.
Зорі довго так горлом течуть в стравохід,
Соловейки ж мрійливо мерщій тріпотати,
По краплині сушити нічний небозвід.
04.08.2022 Гречка Віталій
Автор: Б.Пастернак
Здесь прошелся загадки таинственный ноготь.
— Поздно, высплюсь, чем свет перечту и пойму.
А пока не разбудят, любимую трогать
Так, как мне, не дано никому.
Как я трогал тебя! Даже губ моих медью
Трогал так, как трагедией трогают зал.
Поцелуй был как лето. Он медлил и медлил,
Лишь потом разражалась гроза.
Пил, как птицы. Тянул до потери сознанья.
Звезды долго горлом текут в пищевод,
Соловьи же заводят глаза с содроганьем,
Осушая по капле ночной небосвод.