Як важко коли не вистачає слів
А хочеться сказати,
А так багато хочеться сказати
Як важко коли не вистачає сліз
А хочеться ридати
У твоїй тиші хочеться ридати
Як важко коли бракує сили,
А ціль ще так не близько
У мареві твоїм я розгубила
Усі свої мелодії і рифми,
Краса моя змарніла
Навпомацки по пусткам погорілим
І ноги в кров! По брилах скам'янілих!
Байдужості твоєї
Йду брилами байдужості твоєї
А ти летиш собі у свому небі
Так легко і безпечно,
Я хочу дотягнутися до тебе
Торкнутися твоєї висоти
Навчи мене літати
Я обіцяю! Я навчусь як ти!
Зберу усі мелодії і рифми,
Із них змайструю крила
Скажи лиш слово "вірю" милий!
Скажи "люблю" без жалості й презирства
І я здолаю біса
Я назавжди здолаю свого біса
Для нас обох зроблю намет із віршів
І ложе із хмаринок,
Встелю його зірковою периною
І цілуватиму до знеможіння
Твої гарячі губи, тіло
Долоні ,пальці трепетно і ніжно
Я розтоплю твою одвічну кригу
СльозАми-росами
Омию ноги і обітру косами
А потім розмореного сонного
Заколишу казками
Я цілуватиму тебе віршами
Я цілуватиму нечутно очі,
І магією ночі
ВвІйду у тебе сном твоїм пророчим
Ти спатимеш я буду на сторожі
Віддай мені тривоги
Усі твої образи і прокльони
Всіх недругів і "друзів" лицемірних
В твій бік уже не глянуть
Перед тобою знаменем востану
Воно є Слово що Мечем Духовним
Винищить вороже,
Нечисте темне, що гряде ордою!
Те знаменО Священне Світло Боже!
Воно в мені Живе
А я у Ньому... житиму для тебе
У вічності твоїй, покірна і смиренна
В ногах як вірний пес,
Твій спокій берегти до Другого Пришестя
І навіть після, в інших поколіннях
Світах чи паралелях
Бо ти є Сенс ! Моє життя і Серце!
І буде так. І Слово це незмінне.
01.12.2022
