Небо Насті заплуталось в соснах,
Що кололи його гілочками.
Вишивали на ньому магію,
Ткали гострими гачками.
Небо Саші і Каті теж хвойне
Стовбур плаче смолою духмяною
Якщо впасти у трави, то знову я
Буду плавати понад хмарами.
Небо Тані урбаністичне,
Все покреслене дивними треками.
Паралелі, а також дотичні...
Струм як потяг несеться рейками.
Святослав полював на промені
Що від сонця геть скрізь розтеклись
Роздивлялись мазки помаранчеві,
Наче манго у небі пеклись.
Небо Соні не видно за сонечком,
Що притягує погляди наші,
Воно сяє розславленим золотом,
Ніби горщик гарбузової каші.
Небо Кості і Влада синє,
Його спокій лікує очі
Ледь помітні хмакинки красиві
Заблукали, як в косах дівочих.
В Радомира і Лілі є ниточки.
На них можна зефір почепити,
Можна ніжні барвисті квіточки
І на мить повернути літо.
Небо Юлі геть скрізь апельсинове -
Розливається соком свіжим.
Ми на смак його уявили,
А тепер уяву поніжим.
У Артема і Маші сумує,
Ніби хоче собою змити
Все, що є на душі тяжке,
Щоб лишились лиш світлі миті.
У Марго небо трохи розмазане,
Все в липкій і солодкій ваті.
Воно нам щось хороше підказує,
Що вже досить сидіти в хаті.
В Жені небо за шаром маршмелоу
Йому м'яко на ньому лежати
І вдихати солодкі пахощі,
Як вкладеться вночі поспати.
В Діми, Злати й Нікіти із хмарами,
Що так весело в ньому стрибають.
Ми шукаєм знайомі фігури,
Вони погляд наш ніжно гойдають.
В Васіліси небо у персиках,
Свіжа м'якоть по ньому розсипана
Хай легенький пуститься дощик,
Бо ще персики на нас випадуть.
А в Уляни у небі вітер,
І нестримно по ньому носиться.
Ми його спіймаєм за віти -
Відпочинь трохи вітре, досить вже.
В Ані й Глєба стріляє веселкою
І полює на посмішку нашу.
Що країна вже скоро звільниться-
Вона тихо на вушко розкаже.
У Каріни небо за сіткою
Та воно все-одно безкрає.
І над нами воно українське,
І найкращого в світі немає.
Хотіла показати дітям яким різним буває небо в маленький проміжок часу.
Вчимося бачити щось навколо нас, щоб колись бачити багато)
Начитка авторська з фотографіями дітей додається
https://youtu.be/nCWHm9Yggdo