Ніколи не забудемо, ніколи не пробачимо...
Іде війна, страшна війна,
Лютує більше року.
Не знає милості вона,
Назад не знає кроку.
Жили ми в злагоді колись
Під мирним синім небом.
І ось, вночі, де не взялись
Ракети. Нам не треба!!!
Тікають люди по цей день
З підвалів, з під окопищ,
Не зчуєш більше там пісень ̶
Війні пішли на здобич.
Роз’їхалися хто куди,
А є і хто зостались.
Ти скажеш ̶ не було війни?
Що самі забрехались?
Не вже не чуєш ти щодня,
Як людоньки страждають?
Чому байдужі в вас серця,
Не душі ̶ камінь мають?!
Ти кажеш, що нема війни…
Поглянь ̶ горить Вкраїна!
На ній вже рік нема весни,
Зима смертей, могила!
Ти кажеш: пройде певний час
Й братами знов вам будем!
А скільки вмерло серед нас?
Гадаєш, що забудем?!
Розбиті долі по землі
Із Сходу і на Захід.
Ти кажеш, що нема війни?
З колін ми встали! Хватіт!
01.05.2023
