|
Бабусина хатка,рідненька й старенька,
Роки пролетіли,давно не біленька,
Але чомусь мучить ця продана хата,
Бо з нею про все довелося згадати:
Про всіх,хто колись говорив і всміхався,
Бо жив на землі і життя не боявся,
Велика родина збиралась до столу,
Цієї родини не буде ніколи.
Коротке життя,хоч прекрасне і любе,
В дитинстві -чудове,бо ніжить , голубить,
В дитинстві всіх любиш і в гості чекаєш,
Велику родину всю любиш, вітаєш.
Бабуся тихенько сидить у куточку,
І щось вишиває,напевно сорочку,
Дідусь за столом ,де улюблене місце,
І хтось щось говорить,а хтось хоче їсти,
І все таке добре,домашнє,смачненьке,Ця їжа проста і розмова рідненька.
Приїхали всі.Таке рідко буває,
А тато медівку в чарки наливає,
Вареники гарні,кругленькі й великі,
І їх так багато,неначе без ліку,
Дорослі говорять,а діти те слуха,
На дворі-Різдво,і гуде завірюха,
А в хаті так тепло,так славно і мило,
Аж сльози з очей,так я це все любила,
Бо всіх нас єднала хатинка біленька,
Дідусь і бабуся,рідненькі й старенькі,
Які так раділи,що ми всі зібрались...
Було-загуло,у дитинстві сховалось.
06.09.2023.
ID:
993168
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.09.2023 01:23:36
© дата внесення змiн: 06.09.2023 01:27:34
автор: Руслана Сапронова
Вкажіть причину вашої скарги
|
