Я так боялась втратити,
Що знов і знов втрачала.
Я так боялась ,що залишуся одна,
Але я дуже помилялась,
Бо я люблю самотність,хоч і не одна.
Я так за всіма пробивалась
Просила:"Тільки не кидай"
Й нічого в результаті не зосталось,
І фраза ця згоріла вже до тла .
Я більш не прошу:"Будь ласка,не іди"
І може я холодна і байдужа
Та в цьому я не бачу більш біди,
Хоч може це неправильно ще й дуже.
Я перестала плакати за когось
І якщо хтось піде,то й я піду,
І більше навздогін нікому,у світі я не побіжу.
Але є ті ,кого люблю й ціную
На все готова ,задля них
І серед натовпу я завжди їх знайду й почую,
Ніколи не забуду їх.
І неважливо скільки днів чекати
Я буду їх чекати, я клянусь,
І відстань нас не розлучитись ,я знаю.
Я зустріч все ж таки діждусь!
01.10.2024
