Яскравими барвами осінь сіяє,
Бадьорого вітру пестливий порив
На сонячних струнах мелодію грає, –
Тихенький, сумливий і світлий мотив.
Ця ніжна мелодія лине в повітрі,
В думках воскрешає забуті пісні,
І серце, печалям осіннім покірне,
Сприймає осінні казки чарівні.
Мелодія осені чується всюди,
Ось вітер танцює вже танго з дощем…
Ці миті прекрасні, повір, не забуду,
Не раз ми у них побуваємо ще!
Ще трохи, – і осінь розлучиться з нами,
Два місяці тільки лишається нам,
Щоб насолодитись мандрівками гарно,
Душею сприйняти осінній бальзам,
Під кронами жовтого листя пройтися
І свіжого вітру вдихнути грудьми,
Махнути рукою вслід зграї пташиній…
Ще трохи, – і влада почнеться зими!
Давайте ж у вікна поглянемо разом
І щиро всміхнемось осінній красі!
Життя, попри всі негаразди, – прекрасне!
Цю істину знають і стверджують всі.
07.11. 2016
