Блукав під липами й холов
І розум руж шукав завзято.
На маківках гладких церков
Мостилось воронів багато.
Зі мною був дзвіниці сум
І п’ять напірників аскези,
От тільки б не піднять на глум
Святу невинність Антитези!
От тільки б не зайти на шлях
Зненацького добра від ближніх,
Поки земля на трьох китах
Дрейфує ставом незаміжніх…
В зелених локонах весни
Зі мною п’ять торбин аскези.
Повзуть мурахи в тінь сосни,
Й танцюють дзвони полонези…
080923
