З дитинства ти хворів невиліковно
любов’ю до Вітчизни і людей,
бо ріднокрай збагачував духовно,
давав наснагу, тисячі ідей…
В душі завжди мелодії звучали
і зрештою піснями проросли.
Улюбленцю широкого загалу
зі славою ненависть принесли.
А «Водограй» і та «Червона рута» –
убивча зброя. Для «країни рад»
оті пісні були – грізніше трута,
як у жару із піднебесся град!
У них лунала українська мова,
співали нею наші солов’ї,
і слово те яскраве, кольорове
несло жахи для «братньої сім’ї»!
Не вберегли тоді свою надію,
сумує досі Брюховецький ліс,
але усе ж твою здійснили мрію,
хоча… на трон проліз «червоний лис».
Щось будували непомірно кволо,
на лаврах почивали без кінця,
боялись дисидента Чорновола
й діждалися тернового вінця…
І нині Івасюк – це вельми круто!
Онуки вже шикуються у бій…
Їх «Водограй» веде, «Червона рута»,
щоб захистити край батьків і свій!
04.03.2024
