Корону носила ворона,
Та дістався їй сир,
І начхала вона на ту заборону,
Якої тримався весь мир.
- Якщо їсти в головному уборі,
То не утопнеш у синьому морі,
А те, що теща буде глуха,
Ну то ж, людоньки, очевидна дурня!
І тим більше свекруха я.
То виперла груди, розправила пір'я,
Ну, прямо тобі, зіркове сузір'я!
Та з'їхала трохи від рухів корона,
Нахилася стрімко ворона
За нею,
А сир уже теє...
Упав під ялину,
І, як на лихую годину,
Іжакові на голки,
А той - не будь дурень - та в нору!
Мораль: Як сидиш висо́ко,
Пір'я тримай при собі,
Бо розпустиш як лиш-
Наскочить їжак або лис.
04.07.2024 р.
🦔🦔🦔
Ворона з короною і сиром -стрижневі образи твору. Корони, зрозуміло, який хижий птах носить. Завдяки вашому коментареві й сам глибше осягнув зміст. Українські їжаки завжди на сторожі!
