Пірнув у вир палких я почуттів,
Набрав бажань загрозливий розгін,
Занадто від землі увись злетів,
Та так, що зупинитися не зміг.
Раптово перекрила шлях стіна ...
Спинився в небі мій яскравий зліт..
В душі зламалася тонка струна,
Та так, що в серці від кохання зрив..
Так боляче .. розбилися думки
В шматки...сповзаю по стіні я вниз,
І прірва настає закрив замки,
Так боляче .. така міцна до сліз...
І ти сумна стоїш на самоті ,
Не бачивши очей моїх, одна...
Я ж відлітаю далі в німоті
Між нами зараз вічна ця стіна...