Все менше і менше залишається цінного
По-справжньому великого, нетлінного.
Все дальше і дальше йдемо ми від душі.
По-серед ідолів загубимо скоро її взагалі.
Зникне вона по-між брендів і моди на тіло:
Почуття й самобутність не так вже красиво.
Ідолом стала навіть звичайна, дешева кава.
А про людину – що купувала, а не відчувала.
Все менше і менше залишається цінного,
По-справжньому великого, нетлінного.
Еталоном стали картинки чужі з реклами,
Знизилась вартість справжніх нас з вами.
Все дальше і дальше біжимо від душі,
Як читати її, забудемо скоро ми взагалі:
Почуття і думки, мрії, сльози, кохання –
Багатьох ще цікавлять чиїсь страждання?
Отож-бо...
