* * *
Вже здійснилося омріяне,
зацвіли для нас сади.
Щастя ти моє незміряне:
і на видих, і на вдих.
Хвиля котиться незвідана,
до нестями обняла.
Пісня нами недоспівана
в небо синє піднялась.
Почуття невпинне трепетне
від зорі і до зорі,
Бо кохання білим лебедем
закружляло угорі.
* * *
Говори, про святе чи грішне,
не тримай у собі думок.
Почуття сколихнули ніжне,
возвеличили до зірок.
Хай знаходять бажання наші
невичерпний жаги потік.
Де є щирість – не місце фальші,
і признання втрачають лік.
Говори про любов, благаю.
Як же довго мовчали ми!
А як любо звучить «кохаю»,
млосно й солодко під грудьми.
