Чому я залишаюся німою,
В моїх віршах , в моїх думках , в моїх бажаннях?
Кому пишу я вільною рукою?
Тобі? Йому ? Чи може їм усім?
Кому сказати можна , що болить?
Хіба комусь із них потрібно болю?
Кому кричати , коли кожен з них ще спить.
І сниться їм , що вони лиш самі з собою.
Чому зима моя – це чорний ангел смерті?
І крила чорні й пір’я не живе.
Чому мої хороші мрії стерті,
А залишилося лиш зло саме.
Чому я пам’ятаю кожні болю миті?
Від цього лиш болить ще більш
Чому мої думки усе ж для них відкриті?
Не варто це! Але чому ж , чому ж?
Чому для смерті я співаю оди?
Холодні руки в неї, ноги певно теж.
Чому пишу я де мої медалі й нагороди?
Хіба потрібно це мені? Мовчи, авжеж!
Чому так темно , холодно у моїх творах
Як в темнім льосі , темному підвалі.
Чому ховаюсь я серед людей , не в горах?
Хіба сховатись серед них це думки вдалі?
Чому моя надія – героїня не вмирає
Хоч всі її убити мріють все ж?
Надіюсь , що не вмре вона ж бо знає,
Що я помру бер всього цього. Ну авжеж!
Оценка поэта: 5 Трохи не згідний з 15.05.2009 - 11:33 кошеня - те що ви пшете для себе то і так зрозуміло, але дісно голвне що хтось інший знаходить у ваших віршах тому прото пишіть і діліться собою яка ви є зі світом.Коли ділишся своїм болем то вже й не так важко бо тобі співпереживають...
Контрабас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 біль завжди є і буде, однак життя прекрасне, потрібно лиш радіти простим речам - сонцю, безхмарному небу, співу птахів, аромату квітів... потрібно лише забажати...
Контрабас відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пиши для себе!!!! обов'язкову знайдуться люди, котрим твої вірші стануть близькими для душі!!! 
