Він найкращий для мене на весь світ,
А було мені, всього тринадцять літ.
Як я побачило його темні очі,
Які були схожі на чорні ночі.
Ніжні, червоні, як вишні вуста,
Які промовляли мені ласкаві слова.
Він чудовий, і сталося диво,
Бо не закохатись в нього, не можливо.
Почали кожного дня зустрічатись
Стали ми коханими називатись.
Я не перестаю його любити,
А з ним, мені краще стало жити,
Адже любов, спроможна на все
Я вдячна доленьці понад усе.
За наше кохання Бога молю,
Сашенька, я так тебе люблю!