Життя, наче рояль…ви не думали про це? Чорна – біла клавіша, бемолі – дієзи, бекари …все, як в житті…Коли наступає осінь пора року, яка змушує думати про щось неймовірне, печальне, особливе, загадкове в гру вступають бемолі, які додають мінорного ладу життю. Все наче, як в якійсь п’єсі. Маленькі тріолі, цілі ноти, які звучать в контр-октаві, педаль, яка подовжує все….і все так тягнеться…З приходом зими все змінюється беруть участь і бемолі, і діези….вони сперечаються між собою, як буря за вікном…замерзають вікна, це наче пауза четвертна…все починає оживати з приходом весни вступають в гру мажорні ноти…та ні з ним сперечається мінорна гра…романтика без, якої весною жити неможливо….хроматизми, які звучать наче струмки біжать…це все перетворюється на дощик, який йде в самотні ночі….і ось стиглі вишні, персики…ноти мажорні..веселі, додають життю тонусу….все живе….наші мрії збуваються..і все це відбувається на клавіатурі роялю…і знову осінь…така закономірність…
