Тобі єдиному!
Коханий, милий, дорогий!
Тобі пишу в пориві серця свого,
Тебе чекаю в ніжності палкій,
Тебе кохаю, лиш тебе одного!!!
* * *
Щемить в душі і трепет, і зітхання,
І лиють очі сльози ті рясні,
Що я не можу жити без кохання…
Без тебе бути знов на самоті.
* * *
Летять думки і лічені години,
Як важко тут, як холодно мені…
І хочеться прийти минаючи долини
До тебе милий навіть у вісні.
* * *
У спогадах відчую твої руки,
І подих тихий, шепіт ніжних слів.́
Пробач, що принесла багато муки!
Пробач, що не змінилась, як хотів!
* * *
Ти знай, що буду завжди я з тобою:
У шепоті вітрів, у мріянні садів.
У крапельці роси на квітці пелюстковій,
Я буду там, де хочеш тільки ти.
* * *
Кохати буду завжди без вагання
І буду лиш твоя, твоя , моє кохання!
